У більшості сучасних освітлювальних приладів, від кишенькового ліхтарика до прожектора на стадіоні, джерелом світла використовується LED-модуль (LED-матриця). Зазвичай, це алюмінієва (рідше - мідна) плата, де розташовані від кількох штук до кількох сотень світлодіодів. На відміну від світлодіодної стрічки така плата краще відводить тепло. Це дозволяє розміщувати світлодіоди щільніше та отримувати потужніші та компактніші джерела світла. Такі LED-збірки можна позділити на 2 види: SMD-модулі та COB-матриці.
Алюмінієві плати зі світлодіодами типу SMD найчастіше застосовуються в лампах та світильниках із широким кутом світіння. Світлодіоди, як правило, розміщуються рівномірно по всій площі такої плати і дають рівномірне розсіяне світло. На такі світлодіоди можуть додатково встановлюватися лінзи, що також розсіюють світло, для збільшення кута свічення світлодіода.
COB матриці частіше використовують у прожекторах та світильниках спрямованого світла з невеликим кутом свічення. На таких платах світлодіоди розташовані досить близько один до одного. Внаслідок чого виходить яскраве точкове джерело світла. Кут свічення такого світла можна легко змінювати за допомогою однієї лінзи (частіше – фокусуючої). Такі плати застосовуються в точкових світильниках, трекових світильниках, лампах для авто, ліхтариках тощо.
Як джерело живлення таких плат, зазвичай використовують LED драйвер. Він може бути як окремим пристроєм, так і частиною схеми LED-збірки. Для ремонту світлодіодних плат із вбудованим LED драйвером потрібні певні навички та знання електротехніки. Як правило, такий тип LED-модулів використовується у недорогих лампах, світильниках, прожекторах. Часто їх ремонт може коштувати дорожче за аналогічний новий пристрій. У крайньому випадку, можна замінити весь LED-модуль повністю на аналогічний.
Якщо світлодіодна плата живиться від окремого LED драйвера, можливість заміни тільки частини такого пристрою (LED-модуля або драйвера) значно спрощує і здешевлює його ремонт. У такому разі, кожна з цих частин, як правило, має відповідне маркування із зазначеними технічними характеристиками. Як підібрати за характеристиками новий драйвер на заміну старому можна прочитати в розділі «LED драйвер». У значній більшості випадків, насамперед, виходить з ладу саме він. Якщо ж, на світлодіодному драйвері не вказано його характеристики або вказано лише їх частину, то дізнатися параметри відповідної моделі можна за характеристиками LED-плати.
Зазвичай у світильниках використовуються світлодіоди типу SMD2835. Струм одного такого світлодіода 100-150 мА. Найчастіше зараз застосовуються SMD-світлодіоди з робочою напругою 6 вольт, рідше – 3 вольти. Щоб визначити робочу напругу світлодіода у світильнику, достатньо подати на контакти одного з них напругу 3 вольта малої потужності. Якщо світлодіод засвітиться, то кожен світлодіод у цій схемі має робочу напругу 3 вольта. Якщо ні - 6 вольт (або при підключенні була переплутана полярність контактів).
У COB матрицях зазвичай використовуються LED кристали зі споживаним струмом 100-150 мА та робочою напругою 3 В.
Між собою, на платі, світлодіоди можуть бути з'єднані паралельно, послідовно та паралельно-послідовно. При паралельному з'єднанні світлодіодів їх споживаний струм сумується. При послідовному з'єднанні, сумується їхня робоча напруга. Зазвичай про те, як з'єднані світлодіоди, на платі є відповідне маркування. Паралельне з'єднання позначається літерами P або B. Послідовне з'єднання маркується літерами S або C.
Наприклад, якщо на платі зазначено: 2P6S (або 2B6C) – це означає, що світлодіоди мають 2 паралельні з'єднання та 6 послідовних. Це можуть бути 2 паралельні лінії, у кожній з яких по 6 світлодіодів, з'єднаних послідовно. Або це можуть бути 6 пар світлодіодів, з'єднаних послідовно, при тому, що в кожній парі діоди з'єднані паралельно. В обох випадках споживаний струм одного світлодіода множимо на 2, а робочу напругу одного світлодіода множимо на 6.
Знаючи загальний споживаний струм та напругу LED-плати, можна буде підібрати відповідне джерело живлення. Як це зробити, описано в розділі LED драйвер.